22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.

У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.

Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.

 

Ішов кролик крізь лісок,
Ніс торбину писанок.

Великодні  кролики від Ольги Веремійчик, учениці І курсу група кухарів

 

 

 

 

                                              НОВИНИ ГУРТОЖИТКУ

Довгостроковий проект «ЕТНОХАТА» («Що? Як? Коли? Де? носили наші предки») - спільна робота творчої майстерні «Шляхетна українка» та бібліотечної ради.
Проект має на меті відтворити призабуті джерела культурного надбання українського народу, його багатовікових традицій.
Завдяки ряду публікацій у рамках проекту здійсниться спроба зібрати, опрацювати,систематизувати, відтворити самобутність українського одягу....
ХУСТИНА – символ жіночої душі, прихильності й любові, вірності в коханні та прив’язаності в дружбі. Хустина – то знак згоди чи пошани, коли її дарують чи нею пов’язують. І, навпаки, не дати хустини – це відштовхнути когось, відмовити йому.
Хустина все розкаже про свою господиню: дівчина вона чи молодиця, до роботи зібралась чи в гості, у веселощах ходить чи в смуткові…
Вона – честь жіноча. Тож завжди має сяяти чистими кольорами.
Візерунки і фарби хустини-завжди життєві: скільки долей та доріг у житті, то стільки ж візерунків і барв на хустині…
Хустину вишивають золотом, сріблом, шовком. Своїми багатими барвами вона символізує квітучу і щедру душу українки. Має хустина конкретну символіку: хустка на голові дівчини – знак скорого її переходу під владу чоловіка; вишита хустина, пов’язана хлопцеві, – знак згоди вийти за нього заміж; хустка, подарована воїну, – оберіг для нього в бою; зірвати хустку з голови жінки – великий гріх, бо хустина – то честь жіноча. А посягати на жіночу честь не дозволено нікому!
(фото зроблені до карантину)

 Великоднє диво!

Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Дзвенять пташки у полі, в лісі;
І дзвін співає до небес…

«Перепелина сім'я» кошик презентує Анастасія Скалій (учениця ІІІ курсу, групи кухарів). 

 

 
Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай вас Бог благословить!

Композиція «Скоро Великдень!». Домовичок виготовлений у техніці скульптурного текстилю Аліною Гулай, ученицею ІІІ курсу, групи кухарів.

 

Великоднє диво!

 

Радіймо, друзі,
Великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!

Декоративна пасхальна серветка вишита чеським бісером Катерини Луцько (учениця І курсу, групи кухарів)

 

Нехай пасхальна радість
Не залишає вас у всі дні вашого життя!
Великодня серветка вишита чеським бісером Раїсою Зімогляд (учениця ІІ курсу, групи кухарів)

"

Христос воскрес!" – десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.

Великодній кошик оздоблений мереживом, тасьмою та квітами Дарією Кузьменко (учениця І курсу, групи кухарів).

 

 

 

 

 

 

У світі 1 квітня відзначається День сміху і жартів.


Цей день, як його ще називають, День дурника, відомий із XVII століття, «батьками-засновниками» вважають англійців.

Понад триста років тому відомий англійський письменник і антиквар Джон Обрі, який збирав не лише старі цінні речі, а й усілякі кумедні історії, чутки, плітки та лондонські анекдоти, вперше згадав про «Свято дурників». За кілька років гурт молодих лондонців квітневого ранку запрошував містян до Тауера – мовляв, там відбувається цікаве й незабутнє видовище – миття левів.

Утім, дехто сумнівається в тому, що День сміху «винайшли» саме британці, й надає пальму першості у цьому французам.



В Україні День сміху з’явився приблизно наприкінці XVIII століття, а остаточно затвердився у ХІХ ст. Його, як і новорічне свято, «завезли» іноземці. Тодішня преса рясніла першоквітневими жартами – здебільшого досить невинними.

Традиція розігрувати цього дня рідних, друзів та колег збереглася й донині.

Тож смійтеся на здоров'я !